Формування культури здоров’я та позитивної мотивації

на здоровий спосіб життя учасників навчально - виховного процессу.

Здоров’я дитини – багатство родини!

Здоров’я народу – багатство країни!

Гімнастика, фізичні вправи, ходьба повинні міцно ввійти в повсякденний побут кожного, хто хоче зберегти працездатність, здоров’я, повноцінне і радісне життя.

Гіппократ

Всі ми добре знаємо, що немає найбільшої цінності для людини, ніж здоров’я. Відомий давній вислів: «Твоє здоров’я – в твоїх руках» має актуальність і в наш час. Для того, щоб навчитися берегти своє здоров’я, потрібно знати про самих себе та про стан свого організму. Слово «здоров’я» супроводжує нас з народження.

Формування, збереження та зміцнення здоров’я громадян України – є однією з найактуальніших проблем нашого суспільства. Розбудова нашої держави та її розквіт залежить від здоров’я населення - здорових, міцних, сильних тілом і духом людей.

Батьки та педагоги переймаються питанням, як зміцнити здоров’я наших дітей. Багато різної інформації та порад не дають хороших результатів, тому кропітка, щоденна праця вихователів, батьків і дітей повинна бути спрямована на зміцнення здоров’я.

Завдання дорослих - змінити на краще відношення до власного здоров’я майбутніх громадян України. Свідоме ставлення дитини до власного здоров’я та усвідомлення пріоритету здоров’я допоможе їй піклуватися про своє здоров’я і здоров’я інших. Особливо важливо сформувати мотивацію до здорового способу життя. Свідоме ставлення до власного здоров’я в дошкільнят виробиться тоді, коли діти будуть мати елементарні знання про свій організм, оволодіють гігієнічними нормами поведінки, психологією спілкування та гігієною харчування.

Враховуючи актуальність даного питання, в дошкільному віці необхідно закласти фундамент знань про основи здоров’я, сформувати у дітей культуру здоров’я, створити умови для розвитку компетентності особистості в фізичній, психічній і духовній його сферах.

У Законі України «Про дошкільну освіту» розділ 1 ст.7 зазначено: «Збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров'я дитини - першочергове завдання розвитку, навчання і виховання наймолодших громадян країни». В концепції дошкільної освіти чітко виділена головна спрямованість освітньо - виховного процесу на «Я» дитини, на формування позиції створення свого здоров'я. Через відкриття власного «Я» дошкільник виділяє себе із оточуючого світу, вивчає простір власного «Я», що спонукає дітей прагнути до самозбереження та саморозвитку.

В листі Міністерства освіти і науки України від 02.09.16 № 1/9-456 «Організація фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільних навчальних закладах» звертається увага на фізичне виховання дітей: на охорону та зміцнення здоров'я, підвищення опірності й захисних сил дитячого організму; на виховання стійкого інтересу та потреби до рухової активності, вироблення звички до здорового способу життя.

Першою освітньою лінією Базового компонента дошкільної освіти як Державного стандарту дошкільної освіти України визначено «Особистість дитини», яка складається з двох частин: «Здоров’я та фізичний розвиток» і «Самоставлення».

Розділ «Здоров’я і фізичний розвиток» включає наступні структурні компоненти змісту:

- безпека життєдіяльності,

- здоров’я та хвороба,

- гігієна життєдіяльності,

- рухова активність та саморегуляція,

- здоров`язбережувальна компетенція.

Розділ «Самоставлення» має такі складові:

- самосвідомість,

- особистісно-оцінна компетенція.

Метою реалізації даного питання освіти є формування здоров’язбережувальної компетенції дитини, яка полягає в її обізнаності з будовою свого тіла та гігієнічними навичками за його доглядом; своєю статевою належністю; з продуктами харчування; основними показниками власного здоров’я, цінністю здоров’я для людини. Сюди також входить виконання основних рухів та гімнастичних вправ; застосування здобутих знань, вмінь і навичок щодо збереження здоров’я без шкоди як власному здоров’ю, так і здоров’ю інших людей.

Дошкільний навчальний заклад зобов'язаний у своїй діяльності виконувати стандарт дошкільного рівня освіти за всіма напрямками розвитку дитини. Одним із головних завдань дошкільного закладу має стати створення умов, які гарантують формування і зміцнення здоров'я вихованців. А саме:

- використання оздоровчих технологій (пальчикова та дихальна гімнастика, заняття на свіжому повітрі, загартовування, фітбол-гімнастика, ритмопластика, фітотерапія, аромотерапія, піскотерапія, арт-терапія, кольоротерапія та інші),

- збалансоване та повноцінне харчування,

- формування культурно-гігієнічних навичок.

Традиційно виділяють такі компоненти здоров'я:

- психічне здоров'я;

- соціальне здоров'я;

- фізичне здоров'я.

Однією із складових здоров'я людини є психологічне здоров'я, яке необхідне для повноцінного функціонування і розвитку людини в процесі її життєдіяльності. Для дітей дошкільного віку основними показниками психологічного здоров'я є:

- процес адаптації до дошкільного закладу,

- рівень розвитку комунікативних навичок,

- рівень позитивної мотивації до діяльності,

- відсутність відхилень у поведінці.

Не можна працювати над зміцненням і формуванням тільки однієї складової здоров'я. Людина буде здоровою при наявності всіх, компонентів здоров'я, розвинених на достатньому рівні для її віку. Досягти цього можна лише виховуючи в людині певну культуру - культуру здорового способу життя, формування якої починається з дитинства.

Аналіз наукових досліджень і публікацій свідчить, що українські науковці не залишають без уваги проблему збереження та зміцнення здоров’я дітей, формування культури здоров’я і навичок здорового способу життя. Так над збереженням психічного здоров’я дошкільників працювали: І.Беха, О.Кононко, В. Кузьменко, Л. Терещенко; висвітлювали питання з валеологічного виховання дітей: Т. Андрющенко, О. Богоніч, Т. Бойченко, Н. Денисенко,

О. Дубогай, Л. Лохвицька, З. Плохій, С. Юрочкіна; духовне здоров’я дітей вивчали: В. Оржеховська, О. Савченко, О. Сухомлинська.

Одним із головних завдань держави, сім’ ї та самої дитини є збереження і зміцнення здоров'я підростаючого покоління. У Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки зазначено, що перспективним завданням освіти є формування здорового способу життя як складової виховання.

Організація освітнього процесу повинна бути спрямована на формування у підростаючого покоління системи наукових і практичних знань, ціннісних орієнтацій, поведінки і діяльності, які направлені на збереження власного здоров’я, свідомого ставлення до свого здоров’я і здоров’я оточуючих, тобто на формування здоров’язбережувальної компетентності.

Завдання по формуванню здоров’язбережувальної компетентності у дошкільників:

- створення у дітей мотивації до збереження здоров’я, дотримання здорового способу життя;

- здобуття системи знань про здоров’я, його збереження та зміцнення;

- набуття дітьми життєвих навичок, які впливають на фізичне, соціальне, психічне та духовне здоров’я.

Формування здоров’язбережувальної компетентності у дітей дошкільного віку залежить від умов впровадження її в навчально-виховний процес, а саме:

- врахування вікових і психологічних особливостей дітей;

- взаємозв’язок організованої навчальної і самостійної діяльності вихованців;

- використання прикладів здорового способу життя дорослих і дітей.

Усвідомлюючи актуальність даної теми, одним із пріоритетних напрямів роботи дошкільного закладу є збереження та зміцнення здоров’я кожної дитини.

Навчально-виховна робота у дошкільному закладі направлена на розв’язання комплексу таких завдань:

- формування уявлень і знань про організм людини, вплив фізичних вправ, процедур загартування, особистої гігієни та режиму дня на зміцнення здоров’я;

- засвоєння правил і норм здорового способу життя;

- створення умов для рухової активності та загартування дитячого організму;

- виховання потреби у ведені здорового способу життя.

На заняттях вихованці дізнаються, про будову свого тіла та правила догляду за ним; способи оздоровлення організму; що таке «режим» та його значення в житті людини; залежність людського організму від природного середовища, оскільки природне середовище є джерелом здоров’я людини.

Програмою передбачені заняття на свіжому повітрі із використанням фізичних вправ, рухливих ігор: екскурсії, спостереження, праця в природі. Усе це сприяє формуванню необхідних навичок рухової діяльності, фізичних якостей, а також покращує настрій і м’язовий тонус дітей, сприяє зниженню втомленості. Дитина з власного досвіду переконується в тому, що стан здоров’я залежить від природних умов. Вони зміцнюють організм, якщо правильно ними користуватися. При надмірному або безладному використанні природних засобів можна зашкодити собі. Дошкільникові віком 3-5 років саме час вчитися раціонально користуватися сонцем, повітрям і водою для загартування організму. Про це наголошує Освіта для сталого розвитку, зокрема «Дошкільнята про сталий розвиток: Маленькі люди великого світу» - особливості роботи з молодшими дошкільниками. В програмі розкрито як потрібно зміцнювати власне здоров’я, починаючи з трьохрічного віку.

Розділ «Моє здоров'я» має наступні складові:

- рух: виконую вправи після сну, виконую вправи протягом дня,

- здорове харчування: вживаю корисні фрукти, вживаю корисні овочі,

- зберігаю чистоту: мию руки протягом дня, прибираю за собою іграшки.

Здійснюючи пошук сучасних способів оздоровлення дітей, педагоги використовують багатовіковий досвід народної педагогіки, що урізноманітнює навчально-виховний процес, завдяки введенню нових форм розвитку рухово - творчої ініціативи дітей. Під час занять педагоги проводять дитячі народні рухливі ігри, ігри-забави, фізкультурні хвилинки з використанням малих фольклорних форм. Народні рухливі ігри сприяють фізичному розвитку дітей, зміцненню здоров’я та формуванню здорового способу життя. Діти закріплюють та вдосконалюють вміння і навички з основних рухів (ходьби, бігу, стрибків, рівноваги, метання), розвивають фізичні якості (силу, спритність, гнучкість, витривалість).

Атмосфера родинних стосунків є важливим чинником впливу на особистість дитини. Адже здоров’я дітей залежить не тільки від фізичних особливостей, а й від умов життя в родині, гігієнічної культури батьків, традицій родини до фізичного виховання та збереження здоров’я.

Формуванню у вихованців свідомого ставлення до власного здоров’я сприяє єдність вимог здорового способу життя в дошкільному закладі та в родині. Робота з підвищення педагогічної культури батьків здійснюється через колективну та індивідуальну форми. Рівень валеологічних знань батьків, спосіб життя в родині визначається за допомогою анкетування. Батькам вихованців надається теоретична та практична допомога (бесіди, консультації, рекомендації, інформаційні бюлетні, семінари-практикуми, дні відкритих дверей, батьківські збори), оформляється куточок здоров’я, організовуються виставки дитячих робіт за участю батьків «Здоровим будь!», «Смачний вітамінчик», проводяться дні здоров’я, свята та розваги «Козацькі розваги», «Козацькому роду – нема переводу».

Отже, педагогічний колектив дошкільного закладу спрямовує навчально-виховний процес на формування позитивної внутрішньої мотивації вихованців щодо власного здоров’я, необхідності його збереження та зміцнення. Тільки завдяки тісній співпраці закладу з родинами, завдяки єдності вимог, турбота дітей та їхніх батьків про власне здоров’я неодмінно перетвориться на добру звичку.

Здоров’я – це дар не тільки для людини, а й для суспільства. Ще древній філософ Сократ говорив: «Здоров’я – не все, але без здоров’я – нічого.» На сучасному етапі людина, її життя і здоров’я визначаються як найвищі людські цінності, бо саме вони є показником цивілізованості суспільства.

Всім нам відомо, що дитина народжується з великим адаптаційним потенціалом, але для того, щоб він розвинувся, ми, педагоги, маємо докласти зусиль. Адже, майбутнє нашої країни – у кожній дитині!

Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт»

( структура, розділи)

З ухваленням Закону України від 06.07.2010 № 2442 «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально – виховного процесу» виникла проблема обов’язкової дошкільної освіти всім дітям , які досягли 5 – річного віку. Для її розв’язання програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого , інтегрованого, компетентного , діяльнісного підходів до розвитку, виховання та навчання дошкільників, тісної взаємодії навчального закладу і родин у формуванні основ їхньої елементарної життєвої компетентності перед вступом до школи. Вона відображає запити практиків і з урахуванням характеристики психологічного віку дітей, кращих на сьогоднішній день теоретичних здобутків і методичних рекомендацій пропонує орієнтири змістового наповнення освітньої роботи, скеровує вихователів і батьків на особистісний розвиток дітей за основними напрямами, організацію різних видів і форм трудової діяльності для всього дошкільного дитинства, незамінному засобові розвитку дітей.

Основний програмовий зміст упорядковано за такими розділами:

· Фізичний розвиток

· Пізнавальний розвиток

· Мовленнєвий розвиток

· Художньо – естетичний розвиток

· Ігрова діяльність

· Трудова діяльність.

У кожному розділі окреслено ключеві освітні завдання, подано поради батькам щодо організації спільного буття дорослих з дітьми та визначено показники розвитку дітей.

Розділ «Фізичний розвиток» орієнтує вихователів і батьків н6а об’єднання зусиль для охорони життя , збереження та зміцнення здоров’я дітей, підвищення опірності організму до впливу негативних чинників навколишнього середовища, формування у дітей системи уявлень про власний організм і здоровий спосіб життя. Приділено увагу засобам ефективного впливу на стан здоров’я та фізичний розвиток дітей , способами оптимізації рухової активності старших дошкільників у процесі організації їхньої життєдіяльності, а також визначено необхідні важливі рухові уміння , навички та фізичні якості.

У розділі «Пізнавальний розвиток»: програмові завдання охоплюють загально пізнавальний ( у світі природи, у світі предметів, у світі людей) та логіко - математичний ( у світі чисел та цифр, у світі форм і величин, у світі простору і часу) аспекти. Подано обсяг завдань, потрібних для розвитку пізнавальних інтересів, здібностей, психічних процесів та розумових операцій, стимулювання самостійної пізнавальної активності.

Розділ «Мовленнєвий розвиток» ґрунтується на комплексному вирішенні завдань формування звукової культури мовлення, лексичного запасу , граматичного ладу мовлення дітей, комунікативних умінь через розвиток зв’язаного мовлення ( діалогічного і монологічного). Окреслено орієнтований обсяг завдань із навчання елементів писемного мовлення у у підрозділах «Навчання елементів грамоти», «Підготовка до письма».

Розділ «Художньо – естетичний розвиток» : зміст розділу включає таки підрозділи: «Образотворча діяльність», «Музична діяльність», «Театралізована діяльність» у кожному з них подано освітні завдання ; орієнтовані теми з малювання, ліплення, аплікації, конструювання; перелік мистецьких творів, репертуару. Розкрито основні напрямки для розвитку природних задатків і здібностей дітей для різних видів художньої діяльності.

Розділ «Ігрова діяльність» акцентує на ігрі як провідній діяльності дошкільника,ефективному методі та засобі реалізації освітніх завдань з усіх напрямів розвитку особистості дитини. Чільне місце відведено сюжетно – рольовій грі з огляду на її особливе значення , потенціал для особистісного зростання дітей.

Розділ «Трудова діяльність» зорієнтовано на реалізацію завдань трудового виховання через залучення дітей до різних видіїв праці : самообслуговування , господарсько – побутова, у природі, ручна /художня праця ; у різноманітних формах організації ( колективна, доручення, чергування). програмові вимоги ґрунтуються на вікових можливостях старших дошкільників: прагнення до самостійності, інтерес до життя і праці дорослих, схильність до наслідування і досягнення продуктивного результату діяльності.

У Програмі «Впевнений старт» сім’ю визначено основною соціальною інституцією , відповідальною за якісну підготовку дітей до оволодіння життєвою компетентністю. Програма пропонує поради , дотримання яких забезпечить цілісність і неперервність освітнього впливу на дітей.

В Програмі наведено орієнтований розпорядок організації життєдіяльності дітей старшого дошкільного віку, форми , методи і засоби освітньої роботи , схему загартування у дошкільному навчальному закладі і вдома, поради що до організації дослідів у природному довкіллі, орієнтовані показники нервово – психічного розвитку дітей 5- 6 років і прояву здібностей та нахилів у старших дошкільників.

ЧИ ПОТРIБНО ЩЕ ДО ШКОЛИ ВЧИТИ ДИТИНУ ПИСАТИ?

У дiтей 5—б рокiв з’являється бажання писати. Часто можна почути вiд малюка: «Подивись, яка буква у мене вийшла?», «А я вмiю писати всi букви», «Я написала слово «мама», «Чи правильно я написала?».

Дiти старшого дошкiльного вiку намагаються писати будь-яке слово друкованими буквами, при цьому спотворюють їх. А деякi дiти звертаються до батькiв iз проханням навчити їх писати так, як пишуть дорослi, тобто писаними буквами. Навчання письму — бiльш складна справа, нiж навчання читанню, i вимагає спецiальних умiнь і знань. Навички неправильного письма, засвоєнi в дитинствi, інодi залишаються на все життя. Не рекомендується в умовах сiмейного виховання вчити дитину писати букви i слова до школи, оскiльки бiльшiсть батькiв не ознайомленi з сучасною системою письма у школi.

Початковий етап оволодiння письмом для першокласникiв дуже важкий. Тому уникнути багатьох труднощiв, пов’язаних з ним, допоможе правильно органiзована пiдготовка руки дитини до письма.

Що ж охоплює пiдготовка руки дитини до письма?

Насамперед, розвиток кистi руки дрiбних м’язiв пальцiв; вмiння координувати рухи руки, пальцiв, очей, передплiччя; розвиток окомiру (вмiти визначити центр, середину, пiдпорядкувати рухи руки зору, контролю свiдомостi); умiння дiяти за зразком; формування просторових уявлень (злiва, справа, внизу, над i пiд лiнiєю, мiж лiнiями); розвиток плавностi, точносi та ритму рухiв; уміння проводити протягом 0,5—1 хв безвiдривнi рухи олiвцем на паперi, в зошитi; ознайомлення iз зошитом, умiння орiснтуватись на сторiнках i лiнiйках зошита.

Дошкiльниковi слiд придбати зошити в одну лiнiю, простий (мякий) i кольоровi олiвцi. Варто подбати i про робоче мiсце дитини. Це може бути окремий дитячий стiл i стiльчик або звичайний письмовий стiл, стiлець вiдповiдно зросту дитини. Важливо забезпечити правильну позу. Пiд час письма ноги обовязково повиннi стояти на пiдлозi пiд кутом 45° (не висіти, не бути занадто зiгнутими) або впиратись у пiдставку для нiг. Руки – вiльно лежати на столi. Вiддаль мiж столом тулубом повинна дорiвнювати ширинi долонi. Вiддаль очей вiд зошита – 30 – 35 см. Потрiбно стежити, щоб зошит лежав пiд певним кутом i лiва рука пiдтримувала його, права рука лежала на столi. При користуваннi олiвцем слiдкувати, щоб палець дитина тримала на 2,5 см вiд загостреного кiнця олiвця. Не загострений кiнець олiвця повинен «дивитись» у праве плече. Добре, якщо батьки мають настільну розлiновану грифельну дошку з рiзнокольоровою крейдою. Перш нiж учити дитину писати, слiд ознайомити її з зошитом. Наприклад: «Це зошит. У зошитi учнi пишуть букви, слова, речення. Ти теж будеш вчитись писати в зошитi. Подивись на зошит. Верхнiй ольоровий аркуш паперу називаеться обкладинкою. Вiзьми двома пальцями лiвої руки правий куточок обкладинки i вiдкрий зошит. Це перша сторiнка зошита, бiлий аркуш паперу має лiнiї. Подивись на лiнiї, покажи першу, другу лiнiї. Зошит завжди слiд брати чистими руками». Дорослий пропонує дитинi поставити крапки на верхнiй і нижнiй лiнiях.

Пiдготовка руки дитини до письма проводиться протягом року один раз на тиждень тривалiстю 10 – 15 хвилин у ранковi години при денному свiтлi.

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ БАТЬКІВ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Соціально-економічні зміни, які відбуваються в сучасному українському суспільстві, активізували проблеми формування здорового способу життя особистості. Це вимагає аналізу наявної теоретичної бази з проблеми формування здорового способу життя і розробки на її основі ефективних педагогічних умов удосконалення процесу формування здорового способу життя особистості як одного з головних показників її освіченості й вихованості.

Важливість виховання здорового способу життя у дошкільників обумовлена розумінням, що лише з самого раннього дитинства можна прищепити основні знання, навички і звички з охорони здоров’я, які згодом перетворяться у важливий компонент загальної культури людини і вплинуть на формування здорового способу життя усього суспільства. Саме у дошкільному віці закладається майбутній потенціал здоров’я, це найважливіший час для виховання здорового способу життя. Діти дошкільного віку вже здатні розуміти й усвідомлювати залежність стану здоров’я від способу життя.

Під час проведення дослідження з проблеми формування здорового способу життя дітей дошкільного віку ми переконалися, що часто-густо родинне виховання й виховання дітей у дошкільних навчальних закладах існують як дві окремі ланки: дома дитина інколи дістає одні настанови, зразки поведінки, а в дитячому садку – інші. Батьки хочуть бачити своїх дітей здоровими, але не завжди розуміють залежність стану здоров’я від способу життя.

Тому потрібно глибоко вивчати виховний потенціал сім’ї, використовуючи комплекс прийомів і методів: спостереження, бесіди, анкетування. Арсенал прийомів і методі вивчення виховного потенціалу сімей вихованців потрібно вибирати виходячи з конкретних умов вивчення сімей, що допомагають науково виявити проблемні помилки сімейного виховання щодо формування здорового способу життя дошкільників, дати індивідуальні кваліфіковані поради батькам. Вивчення сім’ї передбачає глибокий і всебічний аналіз позитивних і негативних особливостей.

Практика свідчить, що одним із головних шляхів підвищення взаємодії дошкільного навчального закладу і сім’ї є використання нетрадиційних форм і засобів роботи з батьками щодо формування здорового способу життя дошкільників. Серед них – функціонування консультативних пунктів з проблеми валеологічного виховання, конференції батьків з обміну досвідом щодо організації раціонально дозвілля дітей, рухового режиму оптимального харчування, семінарів-практикумів з відродження з національних традицій валеологічного змісту в родинах.

Систематизувавши і об’єднавши форми роботи педагогічного колективу дошкільного навчального закладу і сім’ї, ми переконались, що немає такої частини педагогічного процесу в яку не можна було б включити валеологічний зміст. Валеологія розширює, урізноманітнює форми і методи технології педагогічного процесу та сімейного виховання, дає змогу широко використовувати ігри, фізичні вправи, цікаві інтелектуальні завдання, проводити прогулянки, гігієнічні процедури, заняття.

Однак це зовсім не означає, що батькам вдома, з дня на день, кожної години повинні втлумачувати дітям валеологічні знання. Треба стерегтися втрати дітьми інтересу до валеологічних знань через перевантаження їх недоступною інформацією, відсутності на практиці переконання важливості отриманих знань для саморозвитку та самовдосконалення.

Дуже важливо, щоб кожне повідомлення валеологічного змісту було відкриттям для дитини, дивом, раніше невідомим їй, кликало до самоаналізу подальшого розвитку. Лише в цьому випадку можна досягти позитивного результату, виробити у малюків чітке і постійне бажання бути здоровими, спритними, бадьорими, веселими, зробити здоров’я предметом постійного піклування дитини, а не лише батьків. Дитина навчається аналізувати кожне явище, дію з точки зору корисності чи шкідливості, навчається цінувати життя і здоров’я що і є основним завданням дошкільного навчального закладу і сім’ї.

Кiлькiсть переглядiв: 47

Коментарi