• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Блокнот спеціалістів
• Сторінка керівника закладу

Основні функції керівника дошкільного навчального закладу:

- контроль за роботою дошкільного навчального закладу

- планування роботи дошкільного навчального закладу

- моніторинг якості надання освітніх послуг

- облік дітей дошкільного віку та охоплення їх дошкільною освітою у "закріпленому мікрорайоні"

- контроль за використанням бюджетних та залучення коштів

- залучення позабюджетнмх коштів

- організація праці колективу

- контроль за організацією харчування в дошкільному навчальному закладі

- створення умов для безпечного перебування дітей в дошкільному навчальному закладі та здійснення навчально - виховного процесу

- ведення ділової документації дошкільного навчального закладу

- комплектування дошкільного навчального закладу кадрами ( приймання на роботу, звільнення з роботи)

- розстановка кадрів;створення безпечних та комфортних умов праці

- приймання дітей у дошкільний навчальний заклад, укладання угод з батьками, комплектування груп

- контроль за своєчасною оплатою батьків за перебування дітей у дошкільному навчальному закладі

- організація літнього оздоровлення, створення належних умов для оздоровлення

- підготовка закладу до роботи в новому навчальному році та в осінньо - зимовий період

- звітування перед колективом, батьками, громадськістю щодо виконання плану роботи за рік

Дитячий садок: для чого він?

У дитячому садку зростаюча особистість установлює систематичні зв'язки з дорослими і однолітками за межами своєї сім'ї, залучається до різних видів діяльності, оволодіває системою цінностей.

Група дитячого садка має два основних джерела впливу - це вихователь і самі діти.

Вихователь виступає насамперед джерелом пізнавальної інформації для дитини, моральних вимог, турботи про неї, підтримки і підкріплення її дій та вчинків. Приходить на допомогу, виявляє радість або занепокоєння з приводу її досягнень чи невдач.

Дитяча група — важливий чинник соціалізації зростаючої особистості. Вплив однолітка на дитину не менш значущий за роль дорослого у становленні малюка. Зокрема, зверніть увагу, як неоднаково реагує дитина на одне й те саме зауваження і за змістом, і за інтонацією, залежно від того, хто його висловлює — дорослий чи одноліток. За словами польського психолога Кемпінські, малюк зростає у двох площинах: майже вертикальній, де, з одного боку, перебуває недосяжний напівбог — Дорослий, і в горизонтальній площині, де, з другого боку — він рівноправний партнер-одноліток. Дитячий садок. Для чого він?

Незамінний вплив дитячого садка на самостійну активність дошкільника. Якщо сім'я опікується малюком, то дитячий садок значно більше довіряє йому, надає можливість виявляти власну ініціативу, незалежність, критичність.

Спілкування з дитиною вдома має низку особливостей. І найперше — це абсолютне розуміння батьками жестової мови дитини. За протягнутою дитячою рукою і певним відповідно інтонованим вигуком «У-у!» чи «М-м!» батьки чітко бачать потребу малюка і задовольняють її цілком. Наразі дитина росте з абсолютною впевненістю, що її розуміють. А мамині нарікання на те, що 1,5—2,5-річний малюк майже не говорить, розбиваються об її ж власну готовність зрозуміти свою дитину. Натомість спілкування дитини з вихователями вимагає від неї висловлення своїх бажань, потреб, невдоволення, ставлення до предметів, подій та людей за допомогою слів. Тому постійне спілкування з вихователями і однолітками сприяє розвитку в неї мовлення — важливого засобу взаємодії, основи соціальної поведінки. Щодень дитина удосконалює вміння висловлюватись грамотно, чітко, зрозуміло, виразно, вправляється у вияві мовленнєвих і комунікативних здібностей, засвоює визнані в групі норми поведінки.

Отже, головна перевага дошкільного навчального закладу — це можливість дитини щоденно повноцінно вільно спілкуватися з однолітками! В іграх з дітьми свого віку закладаються основи взаємодії з людьми, розвиваються вміння діяти разом, розуміти інших, допомагати і співчувати їм.

Режим дня і дисципліна теж належать до переваг дитячого садка. Усі діти насправді дуже люблять порядок і режим, це батьки привчають їх до вільного плавання». Та й щоденні гарячі сніданки і обіди без домашнього печива, цукерок, сухариків з гамбургерами і жуйками підуть дитині лише на користь. Не секрет, що мами вельми рано привчають малят до фаст-фуду.

Окрім цього, дитина, що пройшла через дитячий садок, легше адаптується до шкільного навчання, більше пристосована до умов навчання в школі, зокрема таких:

• працювати в групі, тобто в одному темпі, заданому дорослим;

• працювати за інструкцією дорослого;

• прийняти узагальнене ім'я «діти» і реагувати на нього;

• вміти налагоджувати стосунки з однолітками і дорослими тощо.

Дошкільник, що йде у 1-й клас, оминаючи садок, частіше потерпає від зовнішньо- заданих вимог до нього, його діяльності.

Любов батьківська — почуття дорогоцінне, але воно не може замінити собою педагогічного вміння і педагогічної підготовки, якої почасти батьки позбавлені.

Роль спілкування у формуванні й розвитку моральної особи

Людина — це найрозвиненіший біологічно-соціальній об’єкт , якому потрібні собі подібні . Тобто суспільство , та перебування в ньому.

Кожна людина , перебуваючи в суспільстві , вступає у взаємозв’язки один з одним. І одним із таких зв’язків є спілкування. При спілкуванні люди взаємодіють обмінюючись думками , інформацією , досвідом , умінням , навичками ,почуттями , переживаннями …Без спілкування людина, не могла б пізнати себе,оточуючий світ. Їй би не вистачало знань, емоцій, вражень…,точніше вона навіть не здогадувалася, що таке можливе.

Також в людському суспільстві існують свої норми , правила поведінки ,норми моральності та міри відповідальності за недотримання цих аспектів. Один із засобів для регулювання та обумовлення порядку,устрою суспільства є конституція із законами. Існує також і інший засіб ( закон)- це моральність кожної людини , яка ніде не зазначена , але відносно якої всі згодні.

Спілкування є один з фундаментів , найвищих соціальних потреб людини , котра включається в нього з моменту свого народження. В спілкуванні людей присутні моральні спонуки , які утримують спілкування в культурних межах, надають йому людяності. Кожна людина є унікальною та неповторною. І коли в спілкуванні розмовляючи на одну тему , думки та погляди можуть співпадати , але вони ніколи не будуть стовідсотково однаковими і не завжди спілкування відбувається у мирному характері. Не рідко відбуваються сварки. Через цей спосіб ми намагаємося доказати опоненту, що він неправий , що його поведінка нам не подобається і ми посилаємося на норму якоїсь поведінки , вважаючи , що вона відома співрозмовникові.

При цьому наш опонент розуміє ці норми , та що можливо вчинив неправильно, але намагається доказати,що його дії зовсім не мають ніяких протиріч з тією нормою (яка ніде не зазначена , нагадаю), а якщо й мають протиріччя , то цьому існує виправдовування. Ця незазначена норма є – моральність, правила достойної поведінки. І ніяких конкретних рамок в ній не існує.

Правила моральності , як і багато іншого, ми дізнаємося від батьків, рідних , друзів , вчителів , книг. Суть моральності полягає в тому , що через те , що вона ніде не зазначена ми самі робимо вибір , як нам чинити в тому чи іншому випадку. У кожного з нас різний набір понять про моральність , але існує мораль (правильність) ,по відношенню якої одні судження можуть бути правильнішими інших . У одних людей уявлення про правильність відповідає більше ,ніж у інших. Існують також поняття «правди» та «неправди» в моральності. Тобто незважаючи на моральні основи , людина схильна недотримуватися по відношенню до інших людей обіцянок. Але якщо ви захочете недотриматися своєї обіцянки тій людині , то він скаже про вашу нечесність з ним. Цим хочу сказати , що ми самі відступаємо від тієї поведінки , яку чекаємо від інших.

І в зв’язку з цим ми починаємо виправдовуватися. Своїм виправдовуванням ми показуємо , що ми віримо в порядність та моральність виправдовуючи свої непорядні вчинки.

Отже, у всіх людей існує розуміння того,що вони повинні поводити себе певним образом і позбавитися цього неможливо. Але на ділі люди поводять себе невідповідно. Знаючи про моральність її порушують. Поняття моральності у спілкуванні можливо як набути в суспільстві, так і загубити .

Коментарi